Загальне про дорожні знаки і світлофори

Дорожній рух у Чехії керується системою зрозумілих сигналів і правил, які мають одну мету: щоб учасник дорожнього руху на автомобільних дорогах вчасно отримав інформацію, правильно її прочитав і безпечно виконав потрібну дію. До цієї системи входять вертикальні та горизонтальні дорожні знаки, світлові й супровідні акустичні сигнали, дорожнє обладнання, табло службової інформації, спеціальні позначення транспортних засобів і осіб, а також регулювання руху жестами руками уповноважених осіб.

Як “працюють” дорожні знаки: виконання і принципи розміщення

Вертикальні дорожні знаки можуть бути

постійними,

 

змінними

та переносними.

Постійні знаки кріпляться до стійок, будівель або інших конструкцій, які міцно з’єднані із землею. Переносні знаки найчастіше встановлюються на червоно-біло смугастій опорі зі світлоповертальним покриттям; ширина смуг на такій опорі задається в межах 100–200 мм. Змінні знаки можуть змінювати відображення; їх оформлення може відрізнятися так, що фон буде темним, а написи, символи та обрамлення — світлими.

Інколи для кращої помітності знак розміщують на світлоповертальному жовто-зеленому флуоресцентному фоні. Важливо: такий фон не використовують разом зі світловими сигналами, щоб не створювати плутанини для водія.

Головний принцип розміщення знаків простий: знак має бути завчасно і з достатньої відстані видимий саме тим учасникам дорожнього руху, для яких він призначений. Типово знаки ставлять:

• біля правого краю дороги, або

• над проїзною частиною.

Для підкреслення значення знак, який стоїть праворуч, інколи повторюють також ліворуч.

Окремі знаки (що стосуються доріжок для пішоходів/велосипедистів/вершників на тваринах та їх завершення, а також знаки кінця зони) за потреби можна розмістити лише з лівого боку — на звороті іншого знака.

Знаки, що стосуються зупинки або стоянки, встановлюють біля того краю, до якого вони належать. Конструкції постійних знаків не повинні заходити в простір, призначений для руху транспортних засобів. Переносні опори у виняткових обґрунтованих випадках можуть стояти і на проїзній частині. На знаках та їхніх опорах не розміщують нічого стороннього, що не пов’язане з дорожніми знаками, дорожнім обладнанням або обладнанням для службової інформації.

Коли потрібно попередити водія заздалегідь (з більшої відстані), використовують знак з додатковою табличкою  E3a “Відстань”. Якщо треба вказати місце на відгалуженні, застосовують табличку E7a,  E7b “Напрямкова стрілка”. Якщо знак зобов’язує зупинити транспортний засіб, його встановлюють так, щоб водій з урахуванням місцевих умов міг безпечно зупинитися; якщо це неможливо — додають попередній або інший відповідний знак.

Дія знаків: на що поширюється і коли закінчується

Знак, який стоїть біля дороги, діє для всієї дороги в даному напрямку руху. Виняток — знаки зупинки/стоянки: вони діють лише для того боку дороги, біля якого встановлені.

Знак, розміщений над проїзною частиною, діє для всієї проїзної частини в даному напрямку. Якщо над конкретною смугою руху розміщено заборонний або наказовий знак, він діє лише для цієї смуги.

Заборона, обмеження або наказ припиняються:

• найближчим перехрестям, або
• знаком, який припиняє їх дію.

Є й спеціальні випадки. Якщо переносний знак стоїть на транспортному засобі, що позначає рухоме робоче місце

(один або група транспортних засобів, які повільно рухаються), дія такого обмеження закінчується на відстані 100 м позаду цього транспортного засобу (або позаду останнього в групі). Знаки пріоритету діють до найближчого перехрестя. Дія зонових дорожніх знаків закінчується знаком кінця зони, якщо не встановлено інше. Інформаційні знаки паркінгу за загальним правилом втрачають дію за 5 м до межі найближчого перехрестя, якщо організацію стоянки не визначено розміткою або якщо дію не припинено іншим способом; в’їзд/виїзд на територію поза дорогою перериває дію такого знаку.

Тимчасову нечинність знака або його частини можуть показати перекресленням оранжево-чорними смугами або перекриттям червоним хрестом (але так не “вимикають” знаки пріоритету). Інший спосіб — закриття або демонтаж діючої площини знака.

Типи вертикальних знаків і що водій має з них “зчитувати”

Для практичного навчання корисно мислити не назвами додатків, а функцією знаків:

• Попереджувальні: попереджають про небезпечне місце і вимагають підвищеної обережності. Зазвичай ставляться заздалегідь: поза населеним пунктом 100–250 м, у населеному пункті 50–100 м. Якщо стандартну відстань витримати неможливо — додають табличку з реальною відстанню.
• Пріоритету: визначають, хто кому надає перевагу в русі.
• Заборонні: вводять заборону або обмеження; ставляться там, де заборона починається/закінчується, і можуть повторюватися.
• Наказові: вводять обов’язкову дію; ставляться в місці початку або кінця наказу.
• Інформаційні: поділяються на зонові інформаційні знаки, службові інформаційні знаки, напрямкові інформаційні знаки та інші інформаційні знаки. Дають орієнтування і потрібну інформацію, інколи встановлюють обов’язки. Зонові інформаційні знаки визначають межі зон. Напрямкові знаки можуть мати різне тло: для автомагістралей — зелений фон, для інших доріг — синій або білий.
• Додаткові таблички: уточнюють, доповнюють або обмежують значення знака, під яким розміщені.
• Визначені символи: можуть доповнювати або заміняти текст; на інформаційних носіях допускаються й інші загальнозрозумілі символи.

Горизонтальні дорожні знаки: розмітка і тимчасові зміни

Горизонтальні дорожні знаки наносять на проїзну частину або іншу зміцнену частину дороги. Вони можуть застосовуватись самостійно або разом із вертикальними знаками і дорожнім обладнанням, коли потрібно підкреслити чи уточнити організацію руху.

Тимчасові зміни місцевого правила руху позначають жовтим або оранжевим кольором (лінії, стрілки, пішохідні переходи, смуги для велосипедистів). Тимчасову нечинність попередньої розмітки показують перекресленням жовтими або оранжевими лініями.

Світлофори й акустичні сигнали: що означають сигнали і як діяти

Світловими сигналами регулюють рух або попереджають про необхідність підвищеної обережності. Для кращої видимості світлофор може мати біле обрамлення. Світлові сигнали для пішоходів мають бути доповнені акустичними сигналами.

Акустичні сигнали допомагають людям із порушенням зору орієнтуватися на перехрестях і переходах, а також біля місць із двома почергово мигаючими червоними вогнями. На пішохідних переходах акустика має звук цокання або коротких тонів частотою 450–550 Hz. Система повинна дозволяти чітко відрізнити “Стій!” від “Вільно”:

• попередження фази червоного — частота 1,5 Hz,
• попередження фази зеленого — частота 8 Hz,
• на переїзному світлофорі звук на октаву вищий.

На перехрестях основою є триколірні сигнали (суцільні або стрілкові). Для водія це читається так:

• Червоний “Стій!” — зупинити транспортний засіб перед стоп-лінією; якщо її немає — перед світлофором.
• Червоний + жовтий “Увага!” — підготуватися до руху.
• Зелений “Вільно” — можна їхати прямо або виконати поворот.
  Під час повороту водій згідно правил повороту зобов’язаний надати перевагу тим, чий напрямок він перетинає:
  праворуч — пішоходам на переході та велосипедистам на велосипедному переїзді а також транспорним засобам у виділеній смузі руху зправа.
  ліворуч — зустрічним транспортним засобам (механічним і немеханічним), трамваям (в обох напрямках) і велосипедистам у смузі для велосипедистів.
• Жовтий “Увага!” — зупинитися перед стоп-лінією/світлофором, якщо це можна зробити безпечно; якщо безпечно зупинитися вже неможливо — дозволяється продовжити рух.
• Сигнал із зеленою напрямковою стрілкою (або стрілками) — дозволяє рух лише в напрямку, який показує стрілка. Якщо стрілка показує ліворуч, то під час повороту ліворуч не застосовується правило що при повороті ліворуч водій надає перевагу в русі зустрічним механічним і немеханічним транспортним засобам, трамваям (в обох напрямках), транспортним засобам у виділеній смузі руху, а також велосипедистам у смузі для велосипедистів.
• Додаткова зелена стрілка, що світиться разом із червоним або жовтим — рух лише у напрямку стрілки, але з обов’язком надати перевагу в русі транспортним засобам, вершникам на тваринах та організованим групам пішоходів у дозволеному напрямку; пішоходам, які переходять, не можна загрожувати або перешкоджати.

У деяких режимах світлофорного регулювання для повороту ліворуч діють спеціальні правила (наприклад, коли рух задається окремим сигналом для звільнення перехрестя (S 6) або коли поворот дозволений світлофором з зеленою стрілкою ліворуч) — тоді конфліктні траєкторії розводяться сигналами, і водій керується саме тим, що дозволяє сигнал тобто повертає ліворуч без надання переваги.

Поза перехрестями світлофори можуть регулювати рух перед пішохідними переходами або в небезпечних місцях — логіка сигналів залишається та сама.

Додатково можуть застосовуватися сигнали над смугами руху:

• рекомендована швидкість (засвічена цифра),
• заборона користуватися смугою або дозвіл користуватися смугою,
• обов’язок залишити смугу або об’їхати перешкоду у показаному напрямку стрілкою,
• переносні світлофори під час робіт або перекриттів,
• два почергово мигаючі червоні вогні — обов’язок зупинитися перед світлофором,
• переривчасте жовте світло — попередження про підвищену обережність (самостійно) або підкреслення значення знака/обладнання (разом із ними).

Для велосипедистів і пішоходів можуть бути окремі світлофори та кнопки виклику сигналу. Правило просте: після натискання кнопки виходити/виїжджати дозволено лише на дозволяючий сигнал.

Дорожнє обладнання та табло службової інформації

Дорожнє обладнання доповнює знаки й сигнали, спрямовує рух і підвищує безпеку. До нього належать, зокрема:

• світловідбивачі (оранжеві праворуч і білі ліворуч за напрямком руху),
• оглядові дзеркала,
• огорожі, відбійники, напрямкові елементи,
• амортизатори удару та інші засоби безпеки.

Його розміщують за тими самими принципами, що й вертикальні знаки; інколи — також біля лівого краю дороги.

Обладнання для службової інформації подає актуальні дані, важливі для безпеки та безперервності руху (аварія, смог, час доїзду, орієнтування на перехоплювальний паркінг, температура тощо). Символи на таких табло можуть змінюватися, але якщо використовуються символи зі знаків або світлофорів — їх форму не спотворюють.

Спеціальні позначення, винятки з обмежень і безпека робіт на дорозі

Система передбачає спеціальні позначення транспортних засобів і осіб, які застосовуються лише за встановленими правилами. Наприклад, паркувальний дозвіл для осіб з інвалідністю або позначення спеціальних категорій транспортних засобів може використовувати тільки той, хто отримав право на таке позначення від компетентного органу. Транспортний засіб позначають таким дозволом лише тоді, коли ним керує або в ньому перевозиться власник дозволу. У термінових випадках допускається короткочасний відступ від заборони стоянки, але за умови, що не створюється загроза безпеці та безперервності руху.

Для впізнавання осіб із порушенням зору застосовують білу тростину, а для сліпоглухих — червоно-білу тростину з визначеними параметрами. Автобус, що перевозить дітей, має мати помітне позначення спереду й ззаду визначеного мінімального розміру, без обмеження огляду водієві. У деяких транспортних засобах (категорій M2 або M3) на сидіннях із ременями безпеки розміщують піктограму із закликом пристебнутися.

Якщо потрібно отримати виняток з обмежень руху для певних транспортних засобів, заява зазвичай містить:

• дані заявника,
• територіальний обсяг/маршрут і строк,
• мету та обґрунтування,
• дані транспортного засобу,
• дані експлуатанта (утримувача), якщо це інша особа,
• підпис заявника (за потреби — печатка).

Для безпеки при дорожніх роботах або під час заходів, що виконуються зі збереженням руху, використовується попереджувальний одяг флуоресцентного кольору зі світлоповертальними елементами. Також визначено правила позначення перешкоди на дорозі: спосіб і обсяг позначення обирають з урахуванням місця, характеру перешкоди, ризику та значення дороги; у разі потреби поліцейський або муніципальна поліція можуть додатково звернути увагу на перешкоду транспортним засобом зі спеціальним попереджувальним синім світлом або іншим відповідним способом.

Регулювання руху жестами руками

Окрім світлофорів, рух може регулюватися жестами руками поліцейського та інших уповноважених осіб. Базові сигнали зводяться до “Стій!”, “Увага!” та “Вільно”, а також можуть застосовуватися команди на прискорення або сповільнення руху. Для водія ключове правило таке: коли рух регулюється уповноваженою особою, саме її сигнали мають вирішальне значення, і виконувати їх потрібно точно та без затримки, але без різких небезпечних маневрів.

Джерела:
Закон № 361/2000 Sb. про дорожній рух на автомобільних дорогах
Постанова №: 294/2015 Sb., якою керуються правила дорожнього руху